Національний банк України продовжує переформатування готівкового обігу. Основна мета — зробити розрахунки зручнішими та адаптованими до сучасних реалій. Одним із головних кроків стала поступова відмова від частини банкнот, які все рідше використовуються населенням.
Найбільше скорочення зафіксовано для купюри номіналом 200 гривень. За останній період її кількість в обігу зменшилася на 24,5%. Це стало результатом активнішого використання банкнот по 1000 гривень, які дедалі частіше з’являються у гаманцях українців.
Менші номінали — на вихід
Окрім купюри у 200 гривень, з обігу зникають і банкноти меншого номіналу — 5 та 10 гривень. НБУ поступово замінює їх металевими монетами. За статистикою, обсяг таких купюр скоротився на 11% та 15% відповідно. Водночас ці монети вже не мають попередньої популярності — їх використовують усе рідше, як і 50-гривневі банкноти.
Перевага за великими купюрами
Фахівці пояснюють зміну структури обігу запитом з боку населення. В умовах воєнного стану українці прагнуть зберігати кошти в купюрах вищого номіналу — вони зручніші для транспортування, зберігання та великих розрахунків. Тому попит на 1000-гривневі банкноти суттєво зріс.
Наразі найбільша частка серед усіх банкнот — за купюрою номіналом 500 гривень. Її частка в обігу становить 27,3%. Це свідчить про зміну фінансових звичок українців, які дедалі частіше користуються крупними грошовими одиницями.
Що з монетами
У монетному обігу найчастіше зустрічаються 10 копійок — вони становлять 27,8% від загальної кількості монет. Проте поступово і цей сегмент скорочується, адже невеликі номінали часто залишаються поза використанням через інфляційні процеси.
Загалом реформа готівки від НБУ — це не лише про заміну паперових грошей на монети чи оновлення дизайну. Це — стратегічний процес, що враховує зміну платіжних звичок, вплив цифровізації та необхідність адаптації до викликів сьогодення.








