У селищі Язловець на Тернопільщині дослідники проєкту “Україна Інкогніта” виявили унікальну споруду XVII століття — Вірменську криницю Акопа і Степана. Це історичне джерело, зведене понад 400 років тому, приховує під землею складну гідротехнічну систему, яка збереглася до наших днів.
За словами дослідників, пам’ятка була створена у 1611 році майстрами-вірменами, які на той час проживали у Язловці. Зовні криниця нагадує звичайне джерело — кам’яний мур із трубою, з якої витікає чиста вода. Проте під землею ховається система каналів і резервуар, з’єднаний із природним підземним джерелом.
Під час дослідження археологи натрапили на різьблену кам’яну плиту з написами двома мовами — латинською та вірменською. На ній викарбувано: «Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 рік» і «Цей хрест і джерело — роботи Акопа та його брата Степана».
Історики зазначають, що ця пам’ятка є унікальним зразком вірменського каменярського мистецтва. Майстри, які спорудили криницю, могли бути тими самими ремісниками, що працювали над оздобленням місцевого костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та старовинної замкової брами. Саме вірменські майстри з Язловця вважалися найвправнішими у гравіюванні каменю та спорудженні декоративних конструкцій того часу.
Дослідники наголошують, що Вірменська криниця не лише має історичну цінність, а й залишається діючим джерелом води. Вона демонструє високий рівень інженерного мислення XVII століття та зберігає пам’ять про вірменську громаду, яка відіграла важливу роль у розвитку ремісничої традиції Поділля.
