Кліматичні зміни вже відчутно переформатовують українське землеробство. Теплі зими, тривалі посухи та зсув опадів у різні сезони створюють абсолютно нові умови для аграріїв і загрожують перетворенням частини країни на напівпустелю.
Про те, як саме клімат впливає на врожайність, сівозміну та перспективи різних регіонів, розповідає доктор сільськогосподарських наук і головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені Юр’єва НААН Сергій Авраменко.
Теплі зими: більше можливостей і більше ризиків
Підвищення температури восени та взимку змінило традиційні строки посіву озимих культур. Фермери тепер можуть працювати в полі до листопада, а подекуди й у грудні. Водночас рання весна подовжує вегетаційний період, що підсилює врожайність у Поліссі, на Півночі та Заході.
Проте плюси мають і зворотний бік. М’які зими полегшують перезимівлю шкідників, а це означає швидше розмноження навесні. За словами Авраменка, ця проблема контрольована, але потребує більшої уваги та додаткових витрат на захист культур.
Схід і Південь на межі висихання
Ситуація в південних і східних регіонах значно складніша. Опадів бракує, а високі літні температури стають нормою. Клімат у цих областях усе більше нагадує субтропічний: спекотне літо та майже безсніжна зима.
Особливо різкі зміни спостерігаються на Одещині. Кількість опадів тут суттєво зменшилася, і якщо тенденція триватиме, то за 10 – 20 років ці території можуть перетворитися на напівпустелі, де землеробство можливе лише за умов активного зрошення.
Нові можливості для Заходу та Полісся
На тлі втрат Півдня північні та західні області отримують новий імпульс розвитку. Кількість опадів у цих регіонах залишається стабільною, а температурні умови стають сприятливішими для вирощування різноманітних культур.
Наприклад, на Поліссі почали успішно вирощувати соняшник, який раніше вважався непридатним для цих широт. Через окупацію частини Херсонщини баштанні культури масово перемістилися на Харківщину та Київщину, де теж дають гарні результати.
Натомість на Сході та Півдні зменшуються площі під соєю, бобовими та частково кукурудзою – брак вологи не дозволяє утримувати колишні врожаї.
Війна поглиблює проблеми: заміновані землі та падіння врожайності
Кліматичні виклики накладаються на втрати, завдані повномасштабним вторгненням. Величезні площі родючих земель забруднені токсичними речовинами, заміновані або недоступні для обробітку.
Харківська область, яка колись збирала до 4 мільйонів тонн зернових, нині має врожай удвічі менший. Така ситуація спостерігається й в інших прифронтових регіонах.
Експорт скорочується, але голоду не буде
Попри втрати, Україна здатна забезпечити себе основними продуктами. Проте економічні наслідки зменшення врожайності очевидні – страждає експорт, який є ключовим джерелом валютних надходжень.
“Проблема не в тому, чи зможемо ми себе прогодувати. Зможемо. Питання в тому, скільки ми зможемо експортувати і заробити”, – підкреслює Авраменко.
Втрата частини Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей вдарила передусім по виробництву пшениці, кукурудзи та соняшнику – основних експортних культур.
Якою буде зима: тенденції м’якого та сухого сезону
Провідні європейські метеосистеми прогнозують м’яку й малосніжну зиму для більшої частини континенту. Україна не стане винятком: опадів очікується менше норми, а погодні коливання триватимуть.
На півночі Європи снігу буде більше, проте центральні та південні області залишатимуться здебільшого сухими. Це означає, що аграріям доведеться готуватися до ще більшої непередбачуваності в сезонних циклах.
Українське сільське господарство входить у період адаптації, де доведеться перебудовувати підходи, працювати з ризиками й розвивати нові технології, аби залишатися конкурентним навіть за умов змін клімату та тривалої війни.
