В Україні оприлюднили інтерактивну мапу нітратного забруднення підземних вод, яка зафіксувала тривожні показники у низці регіонів. Дані за 2024 рік свідчать: у п’яти областях понад 50% проб питної води з колодязів і свердловин не відповідають санітарним нормам.
Мапа охоплює результати лабораторних досліджень за 2015–2024 роки. Вона сформована на основі аналізів, які проводять обласні центри контролю та профілактики хвороб системи МОЗ.
Найгірша ситуація зафіксована у південних та східних регіонах країни. Саме там частка проб з перевищенням допустимого вмісту нітратів є найвищою.
Де вода найбільш небезпечна
За результатами моніторингу, критичні показники зафіксовані одразу у кількох областях:
- Миколаївська область – 65,1% проб з перевищенням
- Одеська область – 59,2%
- Харківська область – 55,4%
- Кіровоградська область – 53,6%
- Сумська область – 52,6%
Ще у низці регіонів показники залишаються високими, хоча й не перевищують половину проб. Зокрема, у Житомирській області зафіксовано 40,3% перевищень, у Хмельницькій та Київській – по 37,3%, у Вінницькій – 32,7%, у Полтавській – 32,3%, у Черкаській – 31,2%.
Найкраща ситуація спостерігається на заході країни. У Закарпатській області не зафіксовано жодної проби з перевищенням. У Чернівецькій області цей показник становить 3,8%, у Тернопільській – 12,6%, у Львівській – 13,3%.
У Луганській області та Автономній Республіці Крим актуальні дані відсутні через неможливість проведення моніторингу. До 2022 року на Луганщині частка перевищень сягала до 13%.
Що кажуть експерти
Керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія” Марія Бєлкіна звертає увагу на системні проблеми у контролі якості води. За її словами, державний моніторинг підземних вод, який мають здійснювати Держгеонадра, фактично призупинений з 2022 року через брак фінансування.
«Нітрати не мають ні запаху, ні смаку, ні кольору, але їх надмірне накопичення у воді може становити реальну загрозу для здоров’я. Щоб оцінити масштаби проблеми та ефективно її вирішувати, Україні потрібен регулярний і повноцінний державний моніторинг, прозорі дані та коректне визначення зон, вразливих до накопичення нітратів», – наголошує Марія Бєлкіна.
Фахівчиня пояснює, що основними джерелами нітратного забруднення залишаються порушення аграрних практик, неправильне зберігання і внесення добрив, поводження з гноєм на тваринницьких фермах, а також проблеми з каналізаційними системами та стічними водами. Найвразливішими є колодязі з ґрунтовими водами, які практично не захищені від поверхневих забруднювачів.
Експерти підкреслюють: локальні рішення не дадуть результату без системних змін. Для реального контролю та запобігання забрудненню необхідна імплементація Нітратної директиви ЄС. Відповідний законопроєкт №11486, який визначає механізми моніторингу та правила для господарств у вразливих зонах, уже понад півтора року перебуває у Верховній Раді без розгляду.
