Національний банк України оприлюднив оновлені макроекономічні прогнози, серед яких — і так званий “песимістичний сценарій”. Він не є основним, але слугує інструментом для тестування стійкості банківської системи в разі серйозних економічних потрясінь.
Навіщо НБУ створює стрес-сценарії
Такі прогнози моделюються у випадках, коли Україна стикається з низкою критичних викликів: загострення бойових дій, зниження західної підтримки, руйнування інфраструктури, скорочення експорту, падіння інвестицій і девальвація гривні. Їхня мета — передбачити, як реагуватиме економіка країни, і чи витримають банки навантаження у кризовій ситуації.
Прогноз курсу гривні у разі негативного розвитку подій
Згідно з песимістичним сценарієм, долар може серйозно подорожчати вже найближчими роками:
- 2025 рік: курс на кінець року — 47,7 грн/дол., середній — 45,3 грн;
- 2026 рік: на кінець року — 52,4 грн/дол., середній — 50,6 грн;
- 2027 рік: на кінець року — 55,1 грн/дол., середній — 54,1 грн.
Рівень інфляції — зниження попри кризу
Попри всі негативні чинники, в цьому сценарії передбачається поступове зменшення інфляції:
- 2025 рік: 17,9%;
- 2026 рік: 12,5%;
- 2027 рік: 6%.
Динаміка ВВП: два роки рецесії перед відновленням
НБУ також передбачає, що у разі реалізації несприятливого сценарію Україну очікують два роки економічного спаду, а зростання можливе лише у 2027-му:
- 2025 рік: падіння ВВП на 3,1%;
- 2026 рік: падіння на 2,2%;
- 2027 рік: зростання на 3,3%.
Як це вплине на банки та економіку
Стрес-сценарії допомагають Нацбанку перевірити, наскільки фінансові установи готові до екстремальних викликів. Якщо якийсь із банків не витримає умов такого сценарію, НБУ може вимагати докапіталізації. У разі відмови — установа може втратити банківську ліцензію.
Хоча такий розвиток подій і не є базовим, він вказує на потенційні загрози, які можуть виникнути у разі поглиблення війни, фінансової нестабільності чи послаблення міжнародної підтримки.
