Українська система стягнення боргів виходить на новий рівень автоматизації. Вже незабаром доступ до банківських рахунків та розпорядження власним майном для боржників можуть бути обмежені миттєво. Законодавчі зміни передбачають створення жорсткішого механізму контролю, де цифрова взаємодія між державними органами та банками практично не залишає шансів на зволікання.
Олег Простибоженко, який очолює комітет з питань цивільного права та процесу НААУ, детально роз’яснив механіку роботи майбутньої системи та наслідки для громадян.
Ключові зміни в роботі реєстру та процесі цифровізації
Законопроєкт № 14005, який уже отримав схвалення та очікує на підпис Президента, докорінно змінює правила гри. Основна мета документа – максимальне спрощення виконавчого провадження за допомогою сучасних ІТ – рішень. Після набрання чинності законом процедури арешту активів та зняття обмежень стануть частиною єдиної цифрової екосистеми.
Головне нововведення полягає в тому, що державні та приватні виконавці отримають швидкий доступ до інформації про кошти неплатників, включно з їхніми електронними гаманцями. Відтепер будь – яке нерухоме чи рухоме майно автоматично підпадатиме під обмеження у разі виявлення заборгованості. Бути в реєстрі означає втратити право вільно продавати чи дарувати свої активи.
Підстави для набуття статусу боржника та методи перевірки
Стати фігурантом реєстру можна на підставі конкретних виконавчих документів. До цього переліку входять:
- судові рішення про примусове стягнення грошових коштів;
- виконавчі написи нотаріусів, зокрема на завірених договорах;
- неоплачені вчасно постанови патрульної поліції за порушення ПДР.
Юрист радить громадянам бути обачними та регулярно перевіряти власний статус. Наразі це можна зробити через додаток «Дія» у відповідному розділі про виконавчі провадження, скориставшись автоматизованою системою АСВП або безпосередньо в Єдиному реєстрі боржників, що функціонує з 2018 року.
Особливо критичним перебування у списку стає під час спроби продати квартиру чи будинок. Кожна угода тепер проходитиме через багаторівневу цифрову перевірку. Нотаріус просто не зможе завірити документ, якщо система зафіксує продавця як боржника.
Цікаво, що контроль стає подвійним: за процесом стежать і нотаріус, і державний реєстратор. Такі обмеження стосуються також відчуження транспортних засобів та використання майна як іпотечної застави. Проте купувати нові активи боржникам не заборонено, хоча це має свої приховані ризики.
Будь – яка нова покупка автоматично потрапляє у поле зору виконавчої служби. Ви не зможете згодом перепродати чи подарувати щойно придбану автівку або житло, а самі активи можуть бути використані для примусового погашення існуючих фінансових зобов’язань.
Можливість реалізації майна та законодавчі запобіжники
Чинне законодавство і зараз дозволяє виконавцям виставляти майно на відкриті торги для закриття боргів. У такому аукціоні може взяти участь будь – хто, навіть сам боржник, якщо захоче викупити власну річ. Гроші, отримані від продажу, спрямовуються кредитору.
Втім, існують і гуманні обмеження. Держава не виселить людину з її єдиного житла за несплачену «комуналку» чи дрібний дорожній штраф. На заваді цьому стоять як соціальні норми закону, так і специфічні обмеження, запроваджені на період дії воєнного стану.
Переваги автоматичного списання коштів з рахунків
Одним із найбільш очікуваних нововведень закону № 14005 є перехід до точкового арешту коштів замість блокування всієї банківської картки.
Сьогоднішня практика часто виглядає абсурдно: через борг у 10 тисяч гривень банк може заблокувати рахунок, на якому лежить значно більша сума, наприклад, 100 тисяч. Нова система покликана зробити стягнення справедливим. Арешт накладатиметься виключно на суму боргу, залишаючи решту капіталу у вільному доступі власника.
