У селі Дубівці Байковецької громади живе жінка, чия щоденна енергія руйнує будь-які уявлення про вік. 20 грудня Марія Дмитрівна Дзіковська відсвяткувала 95-річчя, залишаючись активною, уважною до близьких і відкритою до світу.
Вона й нині читає та пише, порається по господарству, ліпить вареники і з особливою радістю проводить час із правнуками. Для громади Марія Дмитрівна давно стала символом внутрішньої сили та любові до життя.
Її шлях не був легким. Вона була наймолодшою дитиною у великій родині з дванадцяти дітей. У 13 років втратила матір, а дитинство швидко змінилося відповідальністю та важкою працею.
Майже все життя Марія Дмитрівна працювала у колгоспі – робота була виснажливою і невдячною. Заради родини вона їздила на заробітки до Республіки Комі, де працювала на будівництві в суворих умовах. Понад 30 років тому не стало її чоловіка, з яким вони разом виховали двох доньок.
Сьогодні у її родині – п’ятеро онуків і семеро правнуків. Вона охоче ділиться спогадами, згадує прожите без озлоблення і з вдячністю за кожен рік.
З нагоди поважного ювілею до Марії Дмитрівни завітали представники Байковецької громади з теплими словами, побажаннями здоров’я та подарунками. Привітати іменинницю приїхали начальниця відділу соціального захисту та ветеранської політики сільської ради і староста Курниківського старостинського округу Володимир Гуль.
Історія Марії Дзіковської – це нагадування про те, що любов до життя не вимірюється роками, а формується щоденними вчинками, терпінням і щирою турботою про рідних.
