Українські споживачі опинилися на порозі серйозних цінових випробувань. Масштаби нинішнього економічного стрибка, зафіксованого у статистичних звітах, нагадують кризові часи середини дев’яностих років, коли стабільність була лише мрією.
Головною причиною тривожних новин стало різке здорожчання енергетичних ресурсів. Індекс цін промислових виробників продемонстрував таку динаміку, яка не спостерігалася в державі вже понад три десятиліття, про що повідомляє видання 0352 з посиланням на аналітику Мінфіну.
Держстат намагається заспокоїти громадськість, акцентуючи на «регуляторній» природі цього явища. Проте експерти застерігають: таке зростання собівартості на рівні заводів неминуче трансформується у нові цінники в магазинах.
Рекордна динаміка цін у промисловому секторі
Початок 2026 року став часом історичної аномалії. Офіційні дані Державної служби статистики підтверджують, що індекс цін виробників, який відображає вартість товарів безпосередньо при виході з підприємств, у лютому підскочив на 22,3% порівняно з попереднім місяцем. Якщо ж порівнювати з лютим 2025 року, то річний показник промислової інфляції сягнув приголомшливих 34,5%. Подібного місячного прискорення українська економіка не переживала з січня 1995 року.
Енергетична постанова як рушій подорожчання
Винуватцем такого стрімкого зростання став енергетичний сектор. Лише протягом одного місяця тарифи на електроенергію, газ та пару для бізнесу зросли на 53,1%, що стало безальтернативним фактором загального стрибка.
Основою для змін стала постанова НКРЕКП № 70, ухвалена 16 січня 2026 року. Цей документ радикально оновив правила гри на ринку енергоносіїв. Попри те, що Держстат називає цей сплеск тимчасовим і заперечує формування стійкого інфляційного тренду, промисловці вже відчули на собі реальний фінансовий тиск нових тарифів.
Галузі що опинилися під ударом
Хоча енергетика домінує в статистичних звітах, інші галузі також не залишилися осторонь цінового ралі. До переліку напрямків із найбільш помітним зростанням відпускних цін у лютому потрапили:
- виробництво електронної та комп’ютерної техніки – ціни підвищилися на 9,1%;
- виробництво коксу для потреб металургійної галузі – зафіксовано ріст на 7,8%.
Сучасний бізнес не має внутрішніх резервів, щоб самостійно компенсувати ріст витрат на світло та тепло, що перевищує 50%. Втрата рентабельності змушує підприємства – від виробників хліба до великих торговельних мереж – закладати витрати на енергоносії у фінальну ціну продукції для населення.
Для громадян це означає прямий наслідок: за намагання стабілізувати енергосистему доведеться платити власним гаманцем. Нові платіжки промислових гігантів перетворяться на дорогі товари на полицях уже в найближчі місяці, оскільки цей «шок пропозиції» неможливо нівелювати лише бюрократичними роз’ясненнями.
