Російські атаки по енергетиці змінили тактику. Тепер їхня мета – не просто знеструмлення міст, а спроба розділити Україну на два окремі енергетичні простори по лінії Дніпра.
Про це заявив голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв, пояснюючи, чому різні регіони країни сьогодні живуть у зовсім різних умовах.
За його словами, правобережжя наразі залишається відносно енергетично достатнім. А от лівобережні області – це територія, де генерацію системно нищили ударами протягом тривалого часу.
Тепер головне завдання ворога – відрізати ці два береги один від одного, зробивши передачу електроенергії через Дніпро максимально складною або неможливою.
Чому Київ сидить на жорстких графіках
Ключову роль у живленні столиці відіграє Рівненська атомна електростанція. Саме вона є основним джерелом електроенергії для Києва.
Але передача струму від АЕС до столиці залежить від великої підстанції 750/330 кіловольтів. І саме цей об’єкт, за словами Ігнатьєва, зараз перебуває в критичному стані.
“Основу енергопостачання Києва забезпечує Рівненська атомна електростанція. Але ключова підстанція 750/330 кіловольтів, яка передає електроенергію з Рівненської АЕС до столиці, зараз у дуже важкому стані – вона суттєво пошкоджена”, – пояснив Ігнатьєв.
Через удари по таких вузлових об’єктах столиця змушена жити за жорсткими графіками відключень. Проблема полягає не в нестачі виробленої електроенергії, а в обмеженій можливості її передати, зокрема на лівий берег Києва.
Удар по «містках життя»
За словами експерта, атаки по високовольтних підстанціях і лініях електропередачі мають чітку логіку. Ворог намагається знищити так звані «містки життя».
Саме ці об’єкти забезпечують електроенергією до 80% Києва та значну частину інших регіонів. Вони вразливі, і противник свідомо обирає їх як головні цілі.
Чому захід країни у кращому становищі
Західні області України, за оцінкою Ігнатьєва, перебувають у відносно стабільнішій ситуації. Цьому сприяє можливість імпорту електроенергії з Європи.
Україна може завозити щонайменше 2,3 гігават-години електроенергії, а міждержавні інтерконектори мають значний запас міцності.
“Західним областям не варто надто хвилюватися – ви будете зі світлом. Але важливо пам’ятати, що на сході та лівобережжі люди страждають від агресії значно сильніше”, – зазначив він.
Енергетика як інструмент розколу
Окрім суто технічних цілей, атаки мають і соціальний підтекст. Ворог намагається створити напругу між регіонами, протиставляючи їх одне одному.
Ігнатьєв наголошує, що сценарій поділу енергосистеми дуже нагадує спробу посіяти внутрішній розкол у суспільстві.
Найбільшим викликом зараз залишається захист і відновлення високовольтної інфраструктури. Саме вона дозволяє передавати електроенергію з більш стабільних регіонів у ті, що найбільше постраждали від війни.
Від того, наскільки швидко і ефективно вдасться зберегти ці «артерії», залежить, чи переживе країна решту зими без масштабного енергетичного колапсу.
