На Тернопільщині історія про нічне полювання без дозволу завершилася загибеллю людини та реальним строком. Тернопільський апеляційний суд не став змінювати вирок чоловікові, який у темряві вистрілив у напрямку, де, як йому здалося, була тварина, і смертельно поранив місцевого жителя.
Суд залишив чинним рішення, за яким Олексія С. визнано винуватим у вбивстві через необережність за ч. 1 ст. 119 КК України. Йому призначено 3 роки позбавлення волі.
Постріл у темряві
Події сталися ввечері 26 січня 2024 року. Олексій С. разом зі знайомими вирішили незаконно вполювати дичину і автомобілем “Тойота” під керуванням А.Р. виїхали в поле між селами Курники та Стегниківці Тернопільського району.
У проміжку між 22:00 та 23:00, коли їхали ґрунтовою дорогою околицею с. Курники, водієві здалося, що він побачив дичину. Він повідомив про це пасажирам і зупинив авто.
Олексій С., який сидів попереду, опустив скло дверцят і вночі, за недостатньої видимості та не переконавшись у цілі, вистрілив із мисливської гвинтівки марки “Savage” у напрямку, де, на його думку, була тварина. Куля влучила у 51-річного Володимира К., який з невідомих причин перебував у полі біля с. Курники. Від отриманих травм чоловік помер на місці.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2025 року Олексія С. засудили до 3 років позбавлення волі. Цивільні позови сестер загиблого – Оксани Є. та Лариси С. – суд задовольнив частково, стягнувши з обвинуваченого по 400 тис. грн моральної шкоди кожній.
Санкція ч. 1 ст. 119 КК України передбачає обмеження або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Апеляції з обох сторін
Після вироку до апеляційного суду звернулися і потерпілі, і захист. Сестри загиблого наполягали, що постріли не були випадковими, а прицільними у життєво важливий орган – у груди. Вони просили призначити максимальне покарання – 5 років позбавлення волі, а також збільшити моральну шкоду до 1 млн 250 тис. грн кожній.
Потерпілі також зазначали, що обвинувачений прийшов до поліції лише вранці наступного дня і зізнався, що вночі вбив чоловіка та залишив його на місці події у відкритому полі. Окремо наголошували, що вибачення пролунали тільки під час судових дебатів, і просили змінити запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою.
Натомість захисник обвинуваченого просив пом’якшити покарання, застосувати ст. 75 КК України та звільнити Олексія С. від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік.
Чому вирок не змінили
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження в межах поданих скарг, не побачила підстав ані для посилення, ані для пом’якшення покарання.
Суд звернув увагу, що йдеться про необережний нетяжкий злочин проти життя та здоров’я людини, наслідком якого стала смерть потерпілого, а під час призначення покарання були враховані обставини справи та досудова доповідь органу пробації.
Також апеляція погодилася, що районний суд правильно врахував дані про особу обвинуваченого: 60-річний чоловік уперше притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, є пенсіонером та особою з інвалідністю 3 групи, за місцем проживання характеризується задовільно.
Цивільні позови потерпілих, як зазначено в рішенні, були вирішені з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості. Доводи про необхідність стягнення моральної шкоди в повному обсязі суд визнав необґрунтованими.
У підсумку апеляційні скарги потерпілих та захисника залишили без задоволення, а вирок від 16 вересня 2025 року – без змін.
