У Тернополі завершився черговий навчальний цикл творчої майстерні іконопису “Під Покровом Богородиці”. Учасники кілька місяців працювали над іконами, поєднуючи мистецьку працю з молитвою і внутрішнім зосередженням.
Майстерню провадить Наталія Війтович – іконописиця, художниця та її засновниця. Вона вже не перший рік навчає людей сприймати іконопис не лише як техніку чи стиль, а як духовний шлях, у якому важливий кожен етап.
Цього разу навчальний процес модерувала Надія Рожук. Для учасників вона стала уважною наставницею й підтримкою – не лише у творчих пошуках, а й у внутрішньому зростанні.
Учні працювали в техніці лесерування – багатошаровому живописі, де напівпрозорі шари фарби поступово відкривають світло іконного образу. Кожен етап вимагав терпіння, тиші та точності.
Іконопис як служіння
Для Наталії Війтович іконопис – це насамперед молитва, тиша й довіра Богові. Саме таке розуміння вона передає своїм учням.
У майстерні вчать уважності до деталей, поваги до канону і глибокого внутрішнього зосередження. Тут важливий не тільки підсумковий образ, а й дорога до нього – спільна, щира і наповнена сенсом.
Молитва – серце творчого процесу
Особливе місце в навчанні посідала спільна молитва. Щодня разом з учнями молився отець Василь Макоїд – духовний наставник іконописної майстерні.
Він благословляв працю, ділився духовними роздумами та читав власні вірші на релігійну тематику. Його слова, за відгуками учасників, торкалися серця і допомагали глибше відчути покликання іконописця.
Освячення ікон – плід спільної дороги
У неділю, 11 січня, у церкві Івана Богослова відбулося освячення ікон, створених у майстерні. Чин освячення звершили отець Василь Макоїд та отець Іван Козій.
Цей момент став підсумком усього навчального шляху – тихим і зворушливим знаком подяки за працю, терпіння і молитву, вкладені в кожну ікону.
Любов у кожному мазку
Разом із Наталією Війтович учнів підтримувала Надія Рожук. З любов’ю і терпінням вони допомагали доводити роботи до завершення – від першого мазка до останнього штриха.
Вони підказували, надихали і були поруч у кожній дрібниці, щоб кожна ікона стала не просто зображенням, а живим свідченням внутрішньої дороги автора.
Майстерня “Під Покровом Богородиці” залишається простором, де народжуються не лише ікони. Тут формується спільнота людей, об’єднаних вірою, творчістю та щирим прагненням світла.
